Інформаційна економіка




НазваниеІнформаційна економіка
страница1/10
Дата конвертации12.06.2013
Размер1.06 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


Ю. М. Дерев’янко


ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА


Опорний конспект лекцій


Суми

Сумський державний університет

2011

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


Опорний конспект лекцій та методичні вказівки

для самостійної роботи з дисципліни

«ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА»


для студентів спеціальності

6.030504 «Економіка підприємства»

денної форми навчання


Затверджено

на засіданні кафедри

економіки як опорний

конспект лекцій з дисципліни

«Інформаційна економіка».

Протокол № 12 від 15.02.2011 р.


Суми

Сумський державний університет

2011


Інформаційна економіка / конспект лекцій та методичні вказівки для студентів спеціальності 6.030504 / укладач Ю. М. Дерев’янко. – Суми : Сумський державний університет, 2011. – 94 с.


Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Зміст

С.

Вступ

4

1. Зміст дисципліни «Інформаційна економіка»............

6

2. Опорний конспект лекцій

з курсу «Інформаційна економіка»..............................

8

3. Методичні вказівки для самостійної роботи..............

80

4. Завдання для підготовки до модульної

атестації з дисципліни…...................................................

90

Список рекомендованої літератури.................................

93



ВСТУП


Інформаційна економіка як освітня дисципліна вивчає закономірності використання інформаційних чинників як компонентів економічної системи.

Завдання даного курсу пов’язані з вивченням загальних і специфічних питань використання інформаційних чинників в економічній системі. До числа основних питань входять:

  • контури інформаційного суспільства та інформаційної економіки;

  • особливості соціально-економічних відносин при переході до інформаційного суспільства;

  • природа і властивості інформаційної реальності;

  • інформація як основа засобів виробництва, предметів праці і товарів;

  • специфіка формування виробничої основи інформаційного суспільства;

  • економічна оцінка інформаційної продукції;

  • напрями виробництва інформаційних товарів;

  • принципи і особливості формування інформаційних систем на підприємстві.

Будь-який процес навчання спрямований на відтворення трьох ключових компонентів у осіб, що навчаються: знань, навичок і світогляду.

Метою вивчення дисципліни «Інформаційна економіка» є отримання студентами знань, умінь, навичок, необхідних для прийняття рішень та господарської діяльності в умовах інформаційної економіки.

Основні завдання викладення дисципліни «Інформаційна економіка» пов’язані з вивченням загальних та окремих питань використання інформаційних факторів в економічній системі.


Після вивчення курсу студенти повинні:

  • знати основні закономірності формування виробничих систем інформаційної економіки;

  • вміти використати отримані знання для вирішення конкретних задач при оперуванні з інформаційними факторами у сферах виробництва та споживання;

  • мати волю (ідеали, впевненість) втілити в життя рішення, необхідні для прогресивного розвитку тих чи інших соціально-економічних систем.

Методичною та теоретичною основою курсу є сучасні теорії розвитку природних та соціально-економічних систем, праці вітчизняних та зарубіжних вчених у цих сферах.

Даний курс пов’язаний з такими дисциплінами:

- «Інформаційні системи підприємства»;

- «Економіка підприємства»;

- «Основи економічної теорії».

1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

«ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА»


Тема 1. Інформація як фактор еволюційних процесів

Поняття інформації, матеріальне і нематеріальне начало буття. Еволюція та підходи до трактування терміна «інформація». Основні рівні інформаційної реальності та функції інформаційної реальності, які забезпечують існування, взаємозв'язок і розвиток різних сутностей матеріального світу. Інформаційні революції.


Тема 2. Роль інформаційної компоненти у формуванні і розвитку соціально-економічних систем

Матеріально-інформаційні передумови розвитку соціально-економічних систем. Поняття розвитку систем. Зовнішнє середовище розвитку. Механізми зворотного зв’язку. Розквіт та деградація систем. Базові чинники формування соціально економічної системи. Природа трансформаційних процесів, що відбуваються у середині базових чинників, які формують контури суспільних формацій. Постнеолітична формація. Індустріальна формація. Інформаційні війни.


Тема 3. Передумови формування інформаційного суспільства

Загальні риси інформаційної формації. Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Роль «соціо-». Інформація як базовий чинник суспільного виробництва. Передумови формування інформаційної індустрії. Екологічні проблеми інформаційного суспільства. Біржові індекси.


Тема 4. Зміст і особливості інформаційної економіки

Особливості та властивості інформації як компоненти економічної системи. Основні властивості інформаційних товарів. Інформація у широкому значенні. Поняття про інформаційну економіку. Ознаки, що свідчать про початок переходу на якісно новий етап технічного розвитку. Основні особливості інформаційної економіки. Мініатюризація виробництва і розвиток нанотехнологій.


Тема 5. Людський чинник в умовах інформаційної економіки

Зміна середовища діяльності людини. Сфери діяльності людини. Інтелектуалізація трудових процесів. Віртуалізація економічного простору. Промислове шпигунство та конкурентна розвідка.


Тема 6. Економічний зміст інформаційних компонентів виробничих систем

Інформація як засіб виробництва. Засоби і предмети праці. Інформаційне забезпечення виробничих процесів. Нематеріальні активи: винахід, «ноу-хау», патент, товарний знак, ліцензія, корисна модель, промисловий зразок. Інформація як капітал. Інтелектуальний капітал: людський, структурний і споживчий. Інформація як товар: споживча вартість, мінова вартість і ціна. Економічна оцінка інформаційної продукції. Гудвіл.


Тема 7. Інформаційні товари

Класифікація інформаційних товарів. Напрями виробництва інформаційних товарів. Захист інформаційних засобів і охорона прав власності. Економічна інформація.


2. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА»


Тема 1. Інформація як фактор еволюційних процесів


Питання 1. Поняття інформації.

Питання 2. Рівні інформаційної реальності.

Питання 3. Функції інформаційної реальності.

Питання 4 (додатково). Інформаційні революції.


Ключові слова: еволюція, енергія, інформаційна реальність, інформація, матерія, революція.


Питання 1. Поняття інформації


Світ утворюють два начала (реальності): матеріальне і нематеріальне. Матеріальне начало – це єдина речовинно-енергетична субстанція.

Матерія – об'єктивна реальність, основа буття, що має властивості часу, просторової протяжності, інформаційно-енергетичного збудження і дискретного втілення. Матерія включає як речовину (об'єкти, що мають масу спокою), так і фізичні поля (реалізують енергетичну потенцію матерії). Речовина – це дискретне інформаційно-енергетичне втілення матерії. Речовина представлена різними формами прояву матерії у вигляді дискретних частинок, що мають масу спокою. Під енергією розуміється загальна кількісна міра руху і взаємодії усіх видів матерії. У свою чергу, полем можна вважати такий стан матерії, який дозволяє їй реалізувати ступені свободи.

Можна сказати, що енергія – це та причина, яка за певною інформаційною програмою трансформує одну форму матерії (зокрема, речовини) в іншу, в тому числі переміщаючи в просторі, змінюючи властивості і т.д.

Нематеріальне начало – це інформаційна реальність.

Не володіючи властивостями речовинно-енергетичного світу, інформація, проте, є визначальним чинником речовинно-енергетичних процесів і перетворень.

Якщо енергія – це те, що створює і рухає речовину (тобто є причиною речовинних трансформацій), то інформація – це те, що включає і визначає характер енергетичної дії.

Фактично до осмислення інформації як фундаментальної природної сутності людство прийшло лише в середині ХХ століття. Термін «інформація» вживався стосовно процесів, які відбувалися в суспільстві. Первісний зміст цього поняття – відомості, повідомлення, нові знання.

У 20-ті роки ХХ ст. вперше спробували виміряти кількість інформації. З’ясувалося, що чим менш імовірна подія, про яку йдеться в повідомленні, тим більше інформації вона несе (хоча залежність і не має лінійного характеру). Отже, інформацією є ті повідомлення, які усувають невизначеність, що існувала до їх надходження.

Значно ширшим є поняття інформації як форми відображення. Якщо в предметі відбуваються зміни, які відбивають вплив іншого предмета чи сили природи, то можна сказати, що перший предмет стає носієм інформації про другий предмет чи природне явище.

Однак реальний зміст інформації є ширшим за термін відображення. Адже відображення – це щось вторинне.

З розвитком кібернетики формуються нові підходи до трактування інформації на основі категорії розбіжності. Інформація – це щось, що передає розбіжність природних об'єктів (предметів, процесів, явищ) у просторі та часі.

З різноманітністю явищ у природі пов'язане ще одне поняття інформації як міри різноманітності в об'єктах і процесах природи.

Згідно з О. А. Борисенком предтечею інформації є абсолютні обмеження («обмеження обмежень»). Взаємодіючи з абсолютним рухом («рухом руху»), вони утворюють інформацію. Звідси можна зробити висновок, що вихідним фундаментальним началом інформації є обмеження руху чи ступеня свободи матеріальних об'єктів.

М. Ф. Реймерс у 60-х роках ХХ ст. запропонував трактувати інформацію як «один із найважливіших природних ресурсів і одночасно суспільних надбань, оскільки весь розвиток людства є результатом освоєння і переробки інформації, одержуваної з навколишнього середовища і накопичуваної суспільством».

В останні десятиліття ХХ століття людство наблизилося до розуміння інформації як нематеріальної сутності, що є керівним чинником, своєрідною програмою дій для матеріальних природних і соціальних процесів. Можна стверджувати, що нематеріальна інформація керує матеріальним світом. Навіть у Біблії вказано, що: «На початку було Слово». У грецькій мові, з якої на більшість європейських мов була перекладена Біблія, «логос», крім поняття «слово», має також інші значення, зокрема, «сенс» чи «задум».



Усі названі підходи до визначення інформації, швидше за все є різними гранями такого складного і багатопланового природного явища, яким є інформаційна реальність.

Розглянемо принципові відмітні якості інформації.

Перше. Інформація – це те, що визначає (ідентифікує) властивості предметів і явищ у просторі й часі. Цим, зокрема, обумовлені підходи до визначення інформації на основі категорії розбіжності (просторово-часова зміна) і програми дій (зміна в часі).

Друге. Просторово-часова розбіжність об'єктів (предметів, процесів, явищ) у природі створюється за допомогою розбіжності в наборі ступенів свободи у різних об'єктів (систем), тобто їхньої можливості змінювати свій стан чи реалізовувати свою здатність здійснювати різні форми руху.

Третє. Інформація нематеріальна. Інформація – це те, що не є матерією, але формує матеріальні сутності – об'єктивні реальності: предмети і явища природи.

Інформація – це сутнісне начало природи, що несе в собі характерні ознаки предметів і явищ природи, які виявляються в просторі та часі.

Простір є формою буття матерії, що характеризує її довжину, структурність, співіснування і взаємодію елементів у всіх матеріальних системах.

Часформа буття матерії, що виражає тривалість її існування, послідовність зміни станів у зміні та розвитку всіх матеріальних систем. Простір і час нерозривно пов'язані між собою, їх єдність виявляється в русі та розвитку матерії.


Питання 2. Рівні інформаційної реальності


Сприйняття нематеріальної, а тому абстрактної сутності інформації можливе лише на основі абстрактного мислення.

Зазначимо різні рівні інформаційної реальності.

1. Первинні фундаментальні сутності, які визначають організаційну першооснову матеріальної субстанції у Всесвіті і на Землі (інформаційні сутності першого рівня):

  1. фундаментальні фізичні закони природи;

  2. причинно-наслідкові зв'язки;

  3. закономірності взаємодії між об'єктами матеріального світу (наприклад, космічними об'єктами у Всесвіті);

  4. просторовий порядок розташування тіл і явищ;

  5. часовий порядок перебігу подій;

  6. інформаційні коди елементарних частинок з нульовою масою (носіїв властивостей енергії);

  7. інформаційні коди елементарних частинок з ненульовою масою (носіїв властивостей речовини, предметів і явищ природи);

  8. інформаційні коди атомів і молекул (носіїв властивостей хімічних елементів і сполук);

  • відображення предметів і явищ природи;

  • програми саморегуляції неживої природи.

2. Вторинні інформаційні сутності, які виникли в результаті саморегуляції природи (інформаційні сутності другого роду):

  • генетичні програми (генетичний код, геном), які визначають самоорганізацію живих організмів і біологічних видів;

  • закріплені зв'язки, які визначають функціонування біологічних співтовариств (біоценозів) і екосистем.

3. Інформаційні сутності, які виникли в результаті розвитку живої природи (інформаційні сутності третього рівня):

  • інформаційний код мозку людини;

  • нервові відчуття живих організмів;

  • інтелект (мисляча і чуттєва сутність) людини і вищих тварин (душа, думка, дух, особистість, “соціо-”);

  • суспільні сутності (економічні і соціальні відносини, ін.).

4. Інформаційні продукти інтелекту і суспільства (інформаційні сутності четвертого рівня):

  • емоції;

  • види комунікаційної взаємодії (мова, повідомлення, зображення та ін.);

  • види мотиваційного впливу (залякування, приваблювання, натхнення);

  • знання;

  • чуттєві образи (інформаційні рефлекторні моделі) реальної картини матеріального світу;

  • план дій;

  • навички виконання фізичної роботи;

  • здатності опрацьовувати інформацію (виконувати розумову роботу);

  • устої (закони, правила, традиції, стандарти, інструкції, заборони);

  • штучно виведені види тварин і сорти рослин;

  • технології (включаючи управлінські);

  • соціальні цінності;

  • продукція культури, мистецтва, спорту;

  • комп'ютерні програми, програми для роботів і штучний інтелект;

  • структури управління суспільством;

  • інформаційні зміни, внесені людиною в ландшафти, біоценози, екосистеми.

5. Вторинні інформаційні продукти інтелекту і суспільства (інформаційні сутності п'ятого рівня):

  • похідна генетична інформація від виведених людиною біологічних видів;

  • інформаційна продукція, вироблена за допомогою комп'ютерних програм;

  • результати дії комп'ютерних «вірусів»;

  • штучні системи, які самоорганізуються.

6. Продукти діяльності систем, що самоорганізуються.

Далі лежить лінія горизонту, за якою вже сьогодні легко вгадуються нові простори…


Питання 3. Функції інформаційної реальності


Інформаційна реальність виконує широкий спектр різних функцій, які забезпечують існування, взаємозв'язок і розвиток різних сутностей (об'єктів) матеріального світу.

1. Першооснова формування і структуризації матеріального світу. За рядом припущень інформаційне начало у взаємодії з вихідною потенцією природи до руху в рамках синергетичного феномену утворюють спочатку необхідні умови існування матеріального світу, включаючи простір, час, фізичні закони світобудови, а потім й інші необхідні атрибути матеріальної природи: мікрочастинки, макроскопічні матеріальні об'єкти та інші структури.

2. Засіб регулювання в просторі й часі матеріально-енергетично-інформаційних систем. Інформація є тим провідним фактором, який визначає стан будь-якої системи, включаючи стан її динамічної рівноваги (гомеостаз) чи вихід з даного стану.

Більш того, велику роль відіграє генетична якість (тобто інформаційні властивості) біологічних ресурсів.

3. Програма(и) саморозвитку матерії (засіб упорядкування матеріальних систем у часі). Це той Зміст, Ідея, Порядок (послідовність подій), Креслення світобудови, Код, за якими розвивається природа: рухаються і змінюються космічні об'єкти, ростуть і розвиваються живі організми, людина і суспільство.

4. Інформаційні сутності, які складають автономні системи самоврядування і самовідтворення (біологічних організмів), а також їх співтовариства (біоценози, екосистеми). Ні окремий живий організм, ні навіть цілий біологічний вид не здатний жити ізольовано від інших біологічних видів. Разом вони утворюють своєрідні інформаційні системні одиниці (біоценози, екосистеми), що виникали і розвивалися паралельно з розвитком самих біологічних видів.

5. Інформаційні сутності, що складають особистісне начало людини, а також формують суспільні об'єднання. Особистість являє собою вже цілком інформаційну систему, що живиться виключно інформаційними ресурсами (фактами, відчуттями). Людська особистість не може сформуватися ізольовано від суспільних утворень: соціальних (родини, асоціації, партії, країни тощо) і соціально-економічних (підприємства, корпорації, консорціуми, галузі, різні об'єднання виробників і споживачів).

6. Первинний ресурс інтелектуальної діяльності біологічних організмів і людини. Скануючи інформацію (факти) із зовнішнього середовища своїми органами чуттів, біологічні організми прогнозують можливу картину подій, виходячи з якої будують свою поведінку.

7. Продукт інформаційної діяльності вищих біологічних організмів і людини.

Інформаційна продукція може виступати у формі заготовок (наприклад, зібраних і проаналізованих фактів), напівфабрикатів (ідей), готових виробів (інформаційних послуг, наприклад, консультацій) або «інформаційних вузлів» (художніх зразків) і складних систем (технологічних рішень). Інформаційні ресурси і інформаційні продукти можуть розглядатися як самостійні функції інформаційного начала. У деяких джерелах ці дві інформаційні сутності розділяються термінологічно: перша називається інформацією, друга – знаннями.

8. Комунікаційний засіб та інструмент інтеграції і дезінтеграцї об'єктів існуючого світу. Об'єкти і суб'єкти підтримують один з одним інформаційний зв'язок. Інформація поєднує, але ж вона за певних обставин може і роз’єднувати, створюючи нездоланні бар'єри страху, відчуженості, неприйняття.

9. Засіб мотиваційного (енергетичного) впливу. За силою впливу, що проникає через тисячі кілометрів і сотні років, слово може бути порівняне з потужним енергетичним імпульсом.

Слово (одна лише звісточка!) надихає, воскрешає, але воно ж здатне і «отруїти», розчавити, скалічити. Любов, почуття обов’язку, гордість, страх здатні немічну істоту перетворити на казкового богатиря, а «атланта» – на тендітну билинку. Відомі випадки, коли в стані інформаційного збудження люди здійснювали вчинки (піднімали величезну вагу, робили рекордні стрибки, забіги, ін.), що, здавалося б, порушували фізичні закони матеріального світу.

10. Формування організаційного потенціалу упорядкованості суспільних структур. Дана функція співзвучна з програмною функцією. Однак на відміну від неї вона не передає імпульс розвитку, а лише створює для нього необхідний інформаційний ґрунт (умови).

Можливими елементами формування організаційного потенціалу впорядкованості можуть бути: етичні норми, устої, традиції, вірування, звичаї, звички, смаки, заборони, стандарти, закони – усе те, що, зрештою, формує стереотип поведінки даної соціальної групи, або її культурний (соціальний) інформаційний код.


Питання 4 (додатково). Інформаційні революції


Інформаційна революція – це якісні зміни у сфері обробки інформації, після яких настають трансформації технологічних систем і перетворення суспільних відносин.

Складові інформаційної революції:

  • соціальна революція (зміна соціально-політичного устрою);

  • науково-технічна революція (сукупність якісних змін у виробничій сфері);

  • культурна революція (зміна культурного устрою).

Перша – це винахід писемності 5-6 тис. років тому (IV-ІІІ тисячоліття до н.е.) в Месопотамії, потім – незалежно, через декілька тис. років – у Китаї.

Друга – винахід рукописної книги в Китаї близько 1300 р. до н.е. Потім, через 800 років, – у Греції, коли афінський тиран Песистрат розпорядився записати в книгу поеми Гомера, які до цього передавалися лише усно.

Про перші дві революції немає практично жодних документів, хоча відомо, що ефект рукописної книги в Греції і Римі був величезним. Фактично – рукописна книга сприяла створенню основи китайської цивілізації. На початку своєї історії книги були надзвичайно дорогі і їх могли придбати лише дуже заможні люди, тому масового впливу на цьому етапі книги звичайно не мали. Книги переписувалися ченцями (монахами) – це була їх повсякденна обов’язкова праця, церковна слухняність. Перед появою друкарського верстата в Європі працювало близько 10 000 ченців – переписувачів, кожен з яких за рік міг написати близько 1200-1300 сторінок. У світі не існувало ніякої суспільної або приватної організації, яка була б зацікавлена і могла бути платоспроможною для фінансування створення світських книг як загальноосвітніх джерел знань.

Третя – винахід Іоганном Гутенбергом друкарського преса, а також винахід гравіювання близько 1450-1455 рр.

Перші друкарські книги, що з'явилися у середині XV століття, були схожі на рукописні і мали винятково релігійний характер. Біблії Гутенберга видавалися на латині, друкувалися також релігійні і філософські трактати, античні тексти, що збереглися. Пізніше, приблизно через 20 років, з’явилися книги сучасних авторів, але усе ще на латині. Потім книги стали друкувати грецькою, староєврейською, пізніше – англійською мовами. Через 50 років після початку книгодрукування число ченців-переписувачів стало дуже малим, а кількість сторінок, надрукованих одним працівником за рік, зросла до 2 500 000 порівняно з приблизно 1200-1300 сторінками, переписаними одним ченцем сторіччям раніше. Книги стали дешевими і доступними. Поява друкарських книг докорінно змінила систему освіти. З’явилися перші університети, в яких велося викладання світських дисциплін – права, медицини, математики, натурфілософії. Нові університети стали з’являтися далеко від визнаних політичних і культурних центрів, сприяючи освіті і розвитку освіти.

Книгодрукування зробило можливим протестантську реформацію. Ранні реформатори не могли передати своє революційне слово достатньо далеко від місця проповіді. У жовтні 1517 р. Мартін Лютер надрукував свої 95 тез у маленькому німецькому містечку – як основу для традиційного в церкві богословського диспуту. Вони розійшлися по всій Європі і «розпалили багаття» релігійних суперечок, не загасаючих і дотепер.

Гравіювання і друкування зображень відкрило нову еру географічних відкриттів. Були опубліковані відомості про всі подорожі мореплавців уздовж західного узбережжя Африки у пошуках морського шляху до Індії. Друк надав Колумбу перші (і неправильні) карти казкових земель, що лежать за західним горизонтом Китаю і Японії. Друкарські карти частіше оновлювалися і виправлялися і таким чином сприяли новим відкриттям.

Цікавий урок третьої інформаційної революції – в долі її технологів. Цікавий він повинен бути для сучасних революційних технологів інформації. Революція ХV століття у пресі швидко сформувала новий клас фахівців з інформаційних технологій – першодрукарів. До 1455 р. їх не існувало зовсім, але вже до 1480 р. вони процвітали в Європі. З ремісників друкарі перетворилися на аристократів. Їх знала вся Європа, вони відвідували прийоми королів.

Друк набув промислових контурів. Індустрію друкарської справи створив Алдус Манутіус (1449-1515) з Венеції. Він першим зрозумів, що може за допомогою преса зробити велику кількість відбитків з одного кліше і видавати дешеві книги, йому вдалося видати книги 21 000 назв.

Останнім з великих технологів друку став Крістоф Плантек (1520-1589) з Антверпена. Скомбінувавши друк і гравіювання, він створив ілюстровану книгу і розбагатів настільки, що зміг побудувати собі палац (у якому зараз знаходиться музей друкарської справи). Проте Плантек і його друкарський будинок прийшли в занепад і втратили всяке значення ще до його смерті.

Приблизно з 1580 р. друкарі з їх концентрацією на технології стали звичними ремісниками, поважними професіоналами, але вже не членами вищого світу. Їх місце зайняли ті, кого сьогодні ми називаємо видавцями – люди і фірми, чиєю головною задачею в інформаційних технологіях була не технологія, а інформація.

У такому розвитку подій можна побачити символічну паралель із сучасними технологами інформаційної революції: могутня армія програмістів Майкрософту, Оракла, Хьюлет-Паккарду та інших компаній цілком може повторити долю середньовічних друкарів. Поступово прогресуючи, програмування перетвориться на рутину, на перший план висуватимуться задачі розвитку програм, що приносять значні доходи і які зможуть вирішувати самі користувачі.

Цікаво, що перша поява друкарських матеріалів негайно привела до їх використовування не лише в релігійній, але і в політичній боротьбі. У 1455 році компаньйон Гутенберга – мешканець Майнца Іоганн Фуст – основний інвестор в друкарську справу подав до суду за несплату відсотків на видану ним раніше Гутенбергу позику і виграв справу, одержавши у своє розпорядження всю друкарню. Гутенбергу довелося все починати із самого початку. Проте у 1562 році у Майнці спалахнула війна між улюбленцем Папи Римського – графом Адольфом Нассауськім – і опальним графом Дітером фон Ізенбургом. Гутенберг став на бік папського улюбленця, а Фуст підтримував його супротивника. Обидва старалися щосили, друкуючи розгромні матеріали в надії сформувати потрібну громадську думку. Так з’явилися перші «паростки» політичного піару. Адольф переміг, а Гутенберг одержав назад свою друкарню.

Четверта – винахід електрики наприкінці ХІХ ст., що сприяло виникненню телеграфу, телефону, радіо, що дозволили оперативно передавати та накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

П’ята – в 70-х роках ХХ сторіччя винахід мікропроцесорної технології та персонального комп’ютера, розроблення інформаційних комунікаційних систем (систем передачі даних та комп’ютерних мереж).

Для цього періоду характерні три основні інновації:

  1. перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних засобів;

  2. мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;

  3. створення програмно-керованих пристроїв та процесів.


Запитання для самоперевірки


  1. Розкрийте первісний зміст поняття «інформація».

  2. Яким чином інформація про будь-яку подію пов’язується з імовірністю події. Чим вимірюється одиниця інформації?

  3. Коротко охарактеризуйте існуючі підходи до визначення змісту поняття «інформація».

  4. Назвіть принципові властивості інформації, дайте її визначення.

  5. Яким чином пов'язані матеріальна та інформаційна сутності?

  6. Назвіть рівні інформаційної реальності.

  7. Охарактеризуйте еволюцію інформаційних сутностей у природі.

  8. Які основні функції інформації?

  9. Роль програмної функції інформації в розвитку природи, суспільства, економіки.

  10. Які види інформаційних продуктів можна виділити?



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Інформаційна економіка iconРобочий зошит
Економіка І підприємництво” напряму підготовки: 030502 „Економічна кібернетика”, 030503 “Міжнародна економіка”, 030504 „Економіка...

Інформаційна економіка iconРобоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Системи технологій промисловості» для студентів з галузі знань: 0305 економіка І підприємництво, 0505 машинобудування та матеріалообробка
«системи технологій промисловості» для студентів з галузі знань: 0305 – економіка І підприємництво, 0505 машинобудування та матеріалообробка...

Інформаційна економіка iconАвтоматизована інформаційна система
Представлено технологічний ланцюг створення архіву та роз­глянуто функціональність інструментальних засобів, що використо­ву­ють­ся...

Інформаційна економіка iconІнформаційна розсилка для волонтерів, громадських та державних організацій
Эстонская общественная организация The Estonian Special Youth Work Organisation noor ищет волонтёров для следующих проектов

Інформаційна економіка iconАвтоматизована інформаційна система
Загальний об’єм архіву згідно з описом Президії нан україни перевищує 150 тис документів різного плану – постанови, розпорядження,...

Інформаційна економіка iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
...

Інформаційна економіка iconОлеся Гончара Наукова бібліотека Бюлетень нових надходжень літератури
Суспільні науки. Статистика. Політика. Економіка. Торгівля. Право. Управління. Військова справа. Соціальне забезпечення. Страхування....

Інформаційна економіка iconОлеся Гончара Наукова бібліотека Бюлетень нових надходжень літератури
Суспільні науки. Статистика. Політика. Економіка. Торгівля. Право. Управління. Військова справа. Соціальне забезпечення. Страхування....

Інформаційна економіка iconОлеся Гончара Наукова бібліотека Бюлетень нових надходжень літератури
Суспільні науки. Статистика. Політика. Економіка. Торгівля. Право. Управління. Військова справа. Соціальне забезпечення. Страхування....

Інформаційна економіка iconПіслявоєнна відбудова. Економіка району в 50-60-ті роки
Важким був період відбудови на Запорізькій землі. Війна забрала не тільки тисячі життів наших земляків, але й лишила село матеріальної...

Разместите кнопку на своём сайте:
kk.convdocs.org



База данных защищена авторским правом ©kk.convdocs.org 2012
обратиться к администрации
kk.convdocs.org
Главная страница